Pradėkite mokytis šios pamokos dabar

Co w mowie piszczy?, Skąd wziął się wyraz "forsa"?

Skąd wziął się wyraz "forsa"?

- Katarzyna Kłosińska, witamy.

- Dzień dobry.

- Dzień dobry, co dziś na początku?

- Na początku forsa.

- Forsa.

Brzydkie słowo. -Dlaczego brzydkie?

Chyba wszyscy lubimy forsę. - Tak, ale drażni mnie ta forsa.

- Tak?

Drażni pana. W każdym razie pan Adam pyta dlaczego pieniądze nazywamy potocznie forsą. A skojarzy się panu z czymś ta forsa? - Może z włoską >>forzą<<. - A po francusku, który jest językiem z tej samej rodziny co włoski >>la force<< to znaczy siła i rzeczywiście ta forsa od tej francuskiej siły się wzięła. Na początku, kiedy to słowo się pojawiło w naszym języku (a było to gdzieś w drugiej połowie XVIII w. ), forsą nazywano ogólnie coś, co się wiąże z użyciem siły, jakiś...jakaś przemoc, jakiś wysiłek, np. mówiono, że „nie chciał się żenić przez forsę”. I to wcale nie oznaczało, że nie chciał się ktoś żenić z powodu pieniędzy, tylko jakby na siłę. A więc forsa znaczyła ogólnie jakiś...coś...coś związanego z użyciem siły. A później nabrała trochę konkretniejszego znaczenia; to znaczy odnosiła się też do siły, ale takiej siły rozumianej w sposób specyficzny. To znaczy takiej siły, która ma pomóc załatwić jakąś sprawę urzędową, czyli poprostu forsa to była łapówka. - Ja wspomniałem o tym, że nie przepadam za tą forsą, ale przyjmuję, że nawet forsa >>non olet<<* - Tak, nawet forsa >>non olet<<. No ale właśnie, łapówkę, ponieważ łapówkę wręczamy zazwyczaj w formie pieniężnej to forsa z czasem zaczęła oznaczać właśnie pieniądze i tak mamy do dzisiaj. - Skoro o forsie było, to może również o płaceniu?

- No właśnie.

O płacenie pyta pani Magda, która słyszała, że słowo płacić pochodzi od słowa oznaczającego płat tkaniny i słuchaczka nie dowierza temu i prosi o wyjaśnienie tej sprawy. Ale rzeczywiście tak było. Dawniej Słowianie jako środka płatniczego używali między innymi chusteczek z takich cieńkich tkanin. Co ciekawe, też używali przedmiotów podobnych do siekiery, ale to jakoś nie zostało utrwalone w języku (przynajmniej polskim). I właśnie płacono takimi chusteczkami z cieńkich tkanin i takie chusteczki nazywano płatami, albo też płatkami. I, co ciekawe, ta nazwa płat czy płatek występuje też w tym zwrocie „coś poszło jak z płatka”, czyli coś łatwo komuś poczło. Kiedyś mówiono też „jak z płatka wywinięty” i to jakby nawiązywało do tego, że coś jest tak łatwe jak wywinięcie chusteczki. I właśnie od tego płatu, który odnosił się do tej... do tego towaru płatniczego właśnie powstał czasownik płacić.

Taka to prosta historia. - Domyślam się, że zakończymy zakupami.

- Tak, skoro było o forsie i o płaceniu, no to jeszcze musi być o kupowaniu.

A o to pyta pan Marcin z Gdyni, to znaczy pyta czy kupa – przepraszam - i kupować mają ze sobą jakiś związek poza tym podobieństwem brzmieniowym. No oczywiście nie mają. Kupa od początku oznaczała to, co oznacza dzisiaj, czyli jakąś stertę, górę czegoś i... - Kamieni kupa.

- O właśnie to jest takie...

- ...aktualne.

- ...wyrażenie już polityczne bardzo.

To słowo właściwie istniało już od samego początku w języku prasłowniańskim było, czyli przed rokiem 1500tnym p.n.e. a rokiem... mniej więcej VI, VII w. n.e. Już ta kupa była w tym znaczeniu sterta. A więc ona nie ma nic wspólnego z kupowaniem, natomiast kupić i kupować są dosyć bliskimi krewnymi niemieckiego >>kaufen<<, które właśnie znaczy to samo. I to >>kaufen<< niemieckie wywodzi się niebezpośrednio z takiego łacińskiego rzeczownika, który oznacza karczmarza. On brzmiał >>caupo<<. A zatem: był łaciński karczmarz, to jest ten >>caupo<<, on dał niemieckie słowa, różne słowa oznaczające takie trudnienie się handlem. To... jednym z tych słów między innymi jest to, które znamy do dzisiaj - >>kaufen<<. I one dały ten prasłowiański >>kupiti<<, który już jest naszym bezpośrednim przodkiem naszych kupować i kupić. - Dziękujemy za wyjaśnienia.

- Dziękuje.

- Do zobaczenia za tydzień.

- Do usłyszenia.

[wyjaśnienia: *pecunia non olet – łac.

pieniądze nie śmierdzą]

Skąd wziął się wyraz "forsa"? Откуда|взял|себя|слово|форса D'où|a pris|pronom réfléchi|mot|forsa "Where from"|came from|came from|word|money ||||forsa Woher|entstand||Wort|Woher kommt "Kohle"? Varifrån|||| Звідки|взяв|себе|слово|форса Woher kommt das Wort „Geld“? Where did the word "money" come from? ¿De dónde viene la palabra "dinero"? Da dove viene la parola "denaro"? De onde vem a palavra "dinheiro"? D'où vient le mot "forsa" ? Откуда произошло слово "форса"? Звідки взялося слово "форса"?

- Dzień dobry. День|добрый jour|bon Day|Good День|добрий - Guten Morgen. - Good morning. - Bonjour. - Добрый день. - Доброго дня.

- Dzień dobry, co dziś na początku? День|добрый|что|сегодня|на|начале jour|bon|que|aujourd'hui|à|début Day||what|today|at|"at the start" ||was|heute|am|Anfang День|добрий|що|сьогодні|на|початку - Guten Morgen, was fängt heute an? - Good morning, what's the beginning today? - Bonjour, que avons-nous au début aujourd'hui ? - Добрый день, что сегодня в начале? - Доброго дня, що сьогодні на початку?

- Na początku forsa. В|начале|деньги Au|début|argent at|"the beginning"|money ||grana |Anfang|Am Anfang Geld. На|початку|гроші - Erstes Geld. - At the beginning of the money. - Au début, c'est forsa. - В начале форса. - На початку гроші.

- Forsa. Форса Forsa - Money. - Forsa. - Eile. Forsa(1) Форса - Geld. - Forsa. - L'argent. - Деньги. - Гроші.

Chyba wszyscy lubimy forsę. Наверное|все|любим|деньги Peut-être|tout le monde|aime|l'argent probably|everyone|like|money |||grana wahrscheinlich|alle|lieben|Geld Напевно|всі|любимо|гроші Ich denke, wir alle mögen Geld. I think we all like money. Je pense que nous aimons tous l'argent. Наверное, всем нам нравятся деньги. Напевно, всім нам подобаються гроші. - Tak, ale drażni mnie ta forsa. Да|но|раздражает|меня|эта|бабло Oui|mais|m'irrite|me|cette|argent yes|but|annoys|"me"||money ||irrita||| ||nervt||das|Geld Так|але|дратує|мене|ця|гроші - Ja, aber das Geld irritiert mich. - Yes, but this money irritates me. - Oui, mais cet argent m'agace. - Да, но меня раздражают эти деньги. - Так, але мене дратують ці гроші.

- Tak? Да Oui Так - Ja? - Yes? - Oui ? - Да? - Так?

Drażni pana. Дразнит|вас dérange|monsieur Er reizt Sie.|Herrn Irritates you.|you (formal) Дражнить|вас Dich irritieren. It annoys you. Cela vous dérange. Это вас раздражает. Дратують вас. W każdym razie pan Adam pyta dlaczego pieniądze nazywamy potocznie forsą. В|каждом|случае|господин|Адам|спрашивает|почему|деньги|мы называем|разговорным образом|фурсой Dans|chaque|cas|monsieur|Adam|demande|pourquoi|argent|nous appelons|familièrement|fric |every|case||Adam|asks|why|money|call|colloquially|cash |||||||||comumente| |||||fragt|warum|Geld|nennen|umgangssprachlich|Kohle |||||frågar||||| В|кожному|разі|пан|Адам|питає|чому|гроші|називаємо|розмовно|форсою Wie auch immer, Mr. Adam fragt, warum wir Geld gemeinhin Geld nennen. In any case, Mr. Adam asks why money is colloquially called money. Quoi qu'il en soit, M. Adam demande pourquoi nous appelons l'argent familièrement 'forsą'. В любом случае, господин Адам спрашивает, почему деньги мы называем разговорным словом "форса". У будь-якому випадку пан Адам питає, чому гроші називаємо розмовно форсою. A skojarzy się panu z czymś ta forsa? А|соотнесет|себя|вам|с|чем-то|эти|деньги (article)|associera|(pronom réfléchi)|à vous|avec|quelque chose|cette|argent |associate|to you|"to you"|with|something|this|money |sujar|||||| |in Verbindung bringen|||mit|etwas||Kohle А|асоціюється|себе|вам|з|чимось|ці|гроші Und verbinden Sie dieses Geld mit etwas? Will you associate this money with something? Cela vous fait-il penser à quelque chose, cette forsa ? А вам не ассоциируется эта форса с чем-то? А асоціюється у вас з чимось ця форса? - Może z włoską >>forzą<<. Может|с|итальянской|силой Peut-être|avec|italienne|force maybe||Italian|with force ||italiana| ||italienischen|mit italienischer Kraft ||italiensk| Може|з|італійською|силою - Vielleicht mit italienischer >>forza<<. - Maybe with Italian >> forza <<. - Peut-être à l'italien 'forza'. - Может быть, с итальянским "форца". - Можливо, з італійською >>forzą<<. - A po francusku, który jest językiem z tej samej rodziny co włoski >>la force<< to znaczy siła i rzeczywiście ta forsa od tej francuskiej siły się wzięła. А|по|французски|который|является|языком|из|этой|той же|семьи|что|итальянский|ла|сила|это|значит|сила|и|действительно|эта|форса|от|этой|французской|силы|себя|взяла Et|en|français|qui|est|langue|de|cette|même|famille|que|italien|la|force|ça|signifie|force|et|en effet|cette||de|cette|française|force|se|est venue ||French|||language|from|this|same|family|as|Italian|the force|strength||means|strength||indeed|this|force|of|this|"French strength"|force, strength, power|it|"came from" |||der||Sprache|z||gleichen|||Italienisch|die|force||bedeutet|||tatsächlich|||von|dieser||Kraft||herkommt А|по|французьки|який|є|мовою|з|цієї|тієї ж|родини|ніж|італійська|ла|сила|це|означає|сила|і|дійсно|ця|форса|від|цієї|французької|сили|себе|взяла - Und auf Französisch, einer Sprache aus derselben Familie wie Italienisch, bedeutet >> la force << Stärke, und tatsächlich kam dieses Geld von dieser französischen Truppe. - And in French, which is a language from the same family as Italian "la force", this means strength and indeed this money has come from this French force. - En français, qui est une langue de la même famille que l'italien, <<la force>> signifie force et en effet, cette force vient de cette force française. - А по-французски, который является языком той же семьи, что и итальянский, >>la force<< означает силу, и действительно, эта фора произошла от этой французской силы. - А французькою, яка є мовою з тієї ж родини, що й італійська >>la force<< означає силу, і справді ця форса походить від цієї французької сили. Na początku, kiedy to słowo się pojawiło w naszym języku (a było to gdzieś w drugiej połowie XVIII w. На|начале|когда|это|слово|(частица возвратного глагола)|появилось|в|нашем|языке|а|было|это|где-то|в|второй|половине|XVIII|веке Au|début|quand|ce|mot|(particule réfléchie)|est apparu|dans|notre|langue|(particule verbale)|était|cela|quelque part|dans|deuxième|moitié|XVIII|siècle |"the beginning"|when||word|it|appeared||our|language||was||somewhere||second|second half|18th|in |Anfang|||||erschien||||||||||zweiten Hälfte|18. Jahrhundert| |i början||||||||||||||||| На|початку|коли|це|слово|(частка дієслова)|з'явилося|в|нашій|мові|(а|було|це|десь|в|другій|половині|XVIII|ст Am Anfang, als dieses Wort in unserer Sprache auftauchte (und das war irgendwann in der zweiten Hälfte des 18. At the beginning, when this word appeared in our language (and it was somewhere in the second half of the eighteenth century. Au début, quand ce mot est apparu dans notre langue (c'était quelque part dans la seconde moitié du XVIIIe siècle. Сначала, когда это слово появилось в нашем языке (а это было где-то во второй половине XVIII века. На початку, коли це слово з'явилося в нашій мові (а це було десь у другій половині XVIII ст. ), forsą nazywano ogólnie coś, co się wiąże z użyciem siły, jakiś...jakaś przemoc, jakiś wysiłek, np. силой|называли|в общем|что-то||(возвратное местоимение)|связано|с|использованием|силы|какой-то|какая-то|насилие|какой-то|усилие|например par la force|on appelait|en général|quelque chose|||est lié|avec|l'utilisation|de la force|une sorte de|une sorte de|violence|un certain|effort|par exemple force or effort|called|generally|something|that|it|is associated with|with|use of force|force or effort|some|some|violence|some|effort|for example |nannte|||||bindet sich mit||Verwendung von||||Gewalt||Anstrengung|zum Beispiel силою|називали|загалом|щось||себе|пов'язане|з|використанням|сили|якийсь|якась|насильство|якийсь|зусилля|наприклад ), wurde Geld im Allgemeinen als etwas definiert, das mit der Anwendung von Gewalt, etwas ... etwas Gewalt, etwas Anstrengung, z. ), the money was generally called something that related to the use of force, some ... violence, some effort, e.g. ), on appelait généralement force quelque chose qui est lié à l'utilisation de la force, une... une violence, un effort, par exemple. ), форсой называли в общем что-то, что связано с использованием силы, какую-то... какую-то жестокость, какое-то усилие, например. ), форсою загалом називали щось, що пов'язане з використанням сили, якусь...якусь насильство, якийсь зусилля, наприклад. mówiono, że „nie chciał się żenić przez forsę”. говорили|что|не|хотел|себя|жениться|из-за|деньги on disait|que|pas|voulait|se|marier|pour|l'argent It was said||not|he wanted|himself|get married|for|money |||||casar|| man sagte|||||heiraten||Geld говорили|що|не|хотів|одружитися|одружитися|через|гроші es wurde gesagt, dass er "nicht wegen des Geldes heiraten wollte". it was said that "he did not want to get married by the money". On disait que « il ne voulait pas se marier par force ». Говорили, что «он не хотел жениться из-за форсы». казали, що «не хотів одружуватися через форсу». I to wcale nie oznaczało, że nie chciał się ktoś żenić z powodu pieniędzy, tylko jakby na siłę. Я|это|вовсе|не|означало|что|не|хотел|себя|кто-то|жениться|с|причины|денег|только|как бы|на|силу Je|cela|du tout|ne|voulait dire|que|ne|voulait|se|quelqu'un|marier|avec|raison|d'argent|seulement|comme si|de|force ||at all|not|meant|that|"not"|wanted to|himself|someone|get married||because of|money||as if|by|force ||||bedeutete||||||heiraten|||||||Zwang І|то|зовсім|не|означало|що|не|хотів|себе|хтось|одружитися|з|причини|грошей|тільки|ніби|на|силу Und das bedeutete nicht, dass jemand nicht wegen des Geldes heiraten wollte, sondern zwangsweise. And that did not mean that he did not want to get married because of money, just as if by force. Et cela ne signifiait pas qu'il ne voulait pas se marier à cause de l'argent, mais plutôt de manière forcée. И это вовсе не означало, что кто-то не хотел жениться из-за денег, а скорее как бы насильно. І це зовсім не означало, що не хотів хтось одружуватися через гроші, а скоріше насильно. A więc forsa znaczyła ogólnie jakiś...coś...coś związanego z użyciem siły. Это|значит|сила|означала|в общем|какой-то|что-то|что-то|связанного|с|использованием|силы Donc|donc|force|signifiait|généralement|quelque|chose|quelque chose|lié|avec|utilisation|de la force |"So"|muscle power|meant|generally|some kind of|something|something|related to||use of force|force or strength |||bedeutete|||||im Zusammenhang mit||dem Einsatz| Отже|отже|сила|означала|загалом|якийсь|щось|щось|пов'язане|з|використанням|сили Geld bedeutete also im Allgemeinen etwas ... etwas ... etwas, das mit der Anwendung von Gewalt zu tun hatte. So money generally meant some ... something ... something related to the use of force. Donc, l'argent signifiait généralement quelque chose... quelque chose... quelque chose lié à l'utilisation de la force. Итак, деньги в общем значили что-то...что-то...что-то, связанное с применением силы. Отже, гроші загалом означали щось... щось... щось, пов'язане з використанням сили. A później nabrała trochę konkretniejszego znaczenia; to znaczy odnosiła się też do siły, ale takiej siły rozumianej w sposób specyficzny. А|позже|приобрела|немного|более конкретного|значения|это|значит|относилась|себя|тоже|к|силы|но|такой|силы|понимаемой|в|способ|специфический Et|plus tard|a pris|un peu|plus concret|signification|cela|signifie|se rapportait|à elle|aussi|à|force|mais|telle|force|comprise|de|manière|spécifique |later on|gained|"a bit"|more specific|meaning|it|means|related|it|also|to|strength|but|such|strength|understood||manner|specific ||gewann||konkreteren||||bezog auf||||||||verstanden|||spezifisch А|пізніше|набула|трохи|конкретнішого|значення|це|означає|відносилася|себе|також|до|сили|але|такої|сили|зрозумілої|в|спосіб|специфічний Und dann nahm es eine etwas spezifischere Bedeutung an; das heißt, es bezog sich auch auf Stärke, aber auf eine solche Stärke, die in einer bestimmten Weise verstanden wurde. And then it took on a more concrete meaning; that is, it also referred to strength, but to such a force understood in a specific way. Puis, cela a pris un sens un peu plus concret ; c'est-à-dire qu'il se rapportait aussi à la force, mais à une force comprise de manière spécifique. А потом они приобрели немного более конкретное значение; то есть они также относились к силе, но такой силе, понимаемой специфическим образом. А потім набули трохи конкретнішого значення; тобто стосувалися також сили, але такої сили, що розуміється специфічно. To znaczy takiej siły, która ma pomóc załatwić jakąś sprawę urzędową, czyli poprostu forsa to była łapówka. Это|значит|такой|силы|которая|имеет|помочь|решить|какую-то|дело|административную|то есть|просто||это|была|взятка Cela|signifie|de ce type|force|qui|a|aider|résoudre|une|affaire|administrative|c'est-à-dire|simplement|argent|ça|était|pot-de-vin |means|such a|money|that|has|help with|"take care of"|some|matter|official matter|that is|simply|bribe money||was|bribe ||||||||||||||||propina |||||||erledigen||Angelegenheit|amtlich||einfach nur||||Bestechungsgeld Це|означає|такої|сили|яка|має|допомогти|вирішити|якусь|справу|адміністративну|тобто|просто||то|була|хабарем Das heißt, eine Kraft, die helfen soll, eine offizielle Angelegenheit zu regeln, d.h. Geld war einfach Bestechungsgeld. I mean, a force that is supposed to help settle an official matter, i.e. simply, it was a bribe. C'est-à-dire à une force qui doit aider à régler une affaire administrative, donc simplement l'argent, c'était un pot-de-vin. То есть такой силе, которая должна помочь решить какой-то административный вопрос, то есть просто деньги были взяткой. Тобто такої сили, яка має допомогти вирішити якусь справу в органах влади, тобто просто гроші були хабарем. - Ja wspomniałem o tym, że nie przepadam za tą forsą, ale przyjmuję, że nawet forsa >>non olet<<* Я|упомянул|о|этом|что|не|люблю|за|этой|деньгами|но|принимаю|что|даже||не|пахнут je|ai mentionné|de|cela|que|ne|suis fan|de|cette|argent|mais|j'accepte|que|même||ne|sent mauvais |"I mentioned"|about it|this|that|not|"don't like"|||money|but|"I accept"|that|"even"|money|"doesn't stink"|"does not stink" |mencionei||||||||||||||| |erwähnte|||||nicht mag||diesem|||akzeptiere|||||nicht stinkt Я|згадав|про|це|що|не|люблю|за|цю|гроші|але|приймаю|що|навіть||не|пахнуть - Ich habe erwähnt, dass ich dieses Geld nicht mag, aber ich gehe davon aus, dass sogar Geld >> non olet << * - I mentioned that I do not like this money, but I assume that even the money >> non olet << * - J'ai mentionné que je n'aime pas trop cet argent, mais j'accepte que même l'argent >>non olet<<*. - Я упомянул о том, что не люблю эти деньги, но принимаю, что даже деньги >>non olet<<* - Я згадав про те, що не дуже люблю ці гроші, але приймаю, що навіть гроші >>non olet<<* - Tak, nawet forsa >>non olet<<. Да|даже|деньги|не|пахнет Oui|même|argent|ne|sent mauvais |even|money|not|smells |||nicht|stinkt Так|навіть||не|пахнуть - Ja, auch fürsa >>nicht olet<<. - Yes, even the money >> non olet <<. - Oui, même l'argent >>non olet<<. - Да, даже деньги >>non olet<<. - Так, навіть гроші >>non olet<<. No ale właśnie, łapówkę, ponieważ łapówkę wręczamy zazwyczaj w formie pieniężnej to forsa z czasem zaczęła oznaczać właśnie pieniądze i tak mamy do dzisiaj. Ну|но|именно|взятку|потому что|взятку|передаем|обычно|в|форме|наличными|то|деньги|с|временем|начала|означать|именно|деньги|и|так|имеем|до|сегодня Non|mais|justement|pot-de-vin|parce que|pot-de-vin|nous remettons|généralement|en|forme|monétaire|alors|argent|avec|le temps|a commencé|à signifier|justement|l'argent|et|ainsi|nous avons|jusqu'à|aujourd'hui No|but|just|bribe|because|bribe|we give|usually||monetary form|monetary form||cash|from|over time|began|mean|"exactly"|money||so|we have|today|to this day ||||||entregamos||||||||||||||||| |||Bestechung||Bestechungsgeld|übergeben||||geldlich||||||bedeutet||||||| Ні|але|саме|хабар|оскільки|хабар|передаємо|зазвичай|в|формі|грошовій|то|гроші|з|часом|почала|означати|саме|гроші|і|так|маємо|до|сьогодні Nun, nur ein Bestechungsgeld, weil wir normalerweise Bestechungsgelder in bar zahlen, begann Geld im Laufe der Zeit, Geld zu bedeuten, und so haben wir es heute. Well, just a bribe, because we usually pay a bribe in the form of money, then the money began to mean just money and we still have it today. Mais justement, le pot-de-vin, parce que nous remettons généralement le pot-de-vin sous forme d'argent, l'argent a donc fini par signifier justement de l'argent et c'est ainsi jusqu'à aujourd'hui. Но именно, взятка, поскольку взятку мы обычно передаем в денежной форме, деньги со временем начали означать именно деньги, и так у нас и по сей день. Але саме так, хабар, оскільки хабар зазвичай передається у грошовій формі, гроші з часом почали означати саме гроші, і так ми маємо до сьогодні. - Skoro o forsie było, to może również o płaceniu? Раз уж|о|форсе|было|то|может|также|о|плате Puisque|sur|force|il y avait|alors|peut-être|aussi|sur|paiement Since||money|it was||maybe|also||paying ||||||||pagamento Da||Geld||||||bezahlen Якщо|про|грошах|було|то|можливо|також|про|оплаті - Wenn es ums Geld ginge, vielleicht auch ums Bezahlen? - Since there were money, maybe it's also about paying? - Puisque nous parlons d'argent, peut-être aussi de paiement ? - Раз уж речь зашла о деньгах, может быть, также о платеже? - Оскільки йшлося про гроші, може також про оплату?

- No właśnie. Да|именно Non|justement no|"Exactly." Ні|саме - Exakt. - Exactly. - Justement. - Ну именно. - Так, саме так.

O płacenie pyta pani Magda, która słyszała, że słowo płacić pochodzi od słowa oznaczającego płat tkaniny i słuchaczka nie dowierza temu i prosi o wyjaśnienie tej sprawy. О|платеже|спрашивает|госпожа|Магда|которая|слышала|что|слово|платить|происходит|от|слова|означающего|плат|ткани|и|слушательница|не|верит|этому|и|просит|о|объяснение|этой|дела Sur|paiement|demande|Madame|Magda|qui|a entendu|que|mot|payer|vient|de|mot|signifiant|paiement|tissu|et|l'auditrice|ne|croit|à cela|et|demande|de|explication|de cette|affaire |paying|asks|Ms.|Ms. Magda|who|heard||word|pay|comes from||word|meaning|piece|fabrics||female listener||does not believe|to this||asks||explanation of this|this|matter |pagamento||||||||||||||||||||||||| |Bezahlung|||Magda||gehört hat|||bezahlen||||bedeutenden|Stück Stoff|Stoffe||Zuhörerin||nicht glaubt daran|||bittet||Erklärung||Sache Про|оплату|питає|пані|Магда|яка|почула|що|слово|платити|походить|від|слова|що означає|плат|тканини|і|слухачка|не|вірить|цьому|і|просить|про|пояснення|цієї|справи Frau Magda fragt nach der Bezahlung, die gehört hat, dass das Wort Bezahlung von einem Wort kommt, das ein Stück Stoff bedeutet, und der Zuhörer es nicht glaubt und um Klärung bittet. Mrs. Magda, who heard that the word pay comes from the word for a piece of cloth and the listener, does not trust her and asks for clarification. C'est Madame Magda qui pose la question sur le paiement, qui a entendu que le mot payer vient d'un mot signifiant le paiement d'un tissu et l'auditrice n'y croit pas et demande une explication à ce sujet. О платеже спрашивает госпожа Магда, которая слышала, что слово "платить" происходит от слова, означающего "платок" ткани, и слушательница не верит этому и просит объяснить этот вопрос. Про оплату запитує пані Магда, яка чула, що слово "платити" походить від слова, що означає "плат" тканини, і слухачка не вірить цьому і просить пояснити цю справу. Ale rzeczywiście tak było. Но|действительно|так|было Mais|vraiment|si|était but|indeed|| Але|дійсно|так|було Aber es stimmte. But it really was. Mais c'était en effet le cas. Но на самом деле так и было. Але насправді так і було. Dawniej Słowianie jako środka płatniczego używali między innymi chusteczek z takich cieńkich tkanin. Раньше|Славяне|в качестве|средства|платежного|использовали|среди|другими|платков|из|таких|тонких|тканей Autrefois|Slaves|comme|moyen|de paiement|utilisaient|parmi|autres|mouchoirs|en|tels|fins|tissus "In the past"|Slavs|as|means of payment|means of payment|used|among other|among other things|handkerchiefs|made of|such|thin|fabrics |os eslavos||||||||||finas|tecidos Früher|Slawen||Zahlungsmittel|Zahlungsmittel|verwendeten|||Taschentücher|||dünnen|Stoffe Раніше|Слов'яни|як|засобу|платежу|використовували|серед|іншими|носових хусточок|з|таких|тонких|тканин Früher nutzten die Slawen unter anderem Taschentücher aus so dünnen Stoffen als Zahlungsmittel. In the past, the Slavs used, among others, tissues from such thin cloths as a means of payment. Autrefois, les Slaves utilisaient comme moyen de paiement, entre autres, des mouchoirs en tissus fins. Раньше славяне использовали в качестве средства платежа, среди прочего, платочки из таких тонких тканей. Раніше слов'яни як засіб платежу використовували, зокрема, хусточки з таких тонких тканин. Co ciekawe, też używali przedmiotów podobnych do siekiery, ale to jakoś nie zostało utrwalone w języku (przynajmniej polskim). Что|интересное|тоже|использовали|предметов|похожих|к|топору|но|это|как-то|не|было|зафиксировано|в|языке|по крайней мере|польском Ce|intéressant|aussi|utilisaient|objets|similaires|à|hache|mais|cela|d'une certaine manière|pas|a été|enregistré|dans|langue|au moins|polonais |interestingly||used|items|similar to|to|axes|but||somehow||"was not"|recorded|||"at least"|Polish language ||||objetos|||machado||||||registrado|||| |||||||Äxte||||||festgehalten|||| Що|цікаво|теж|використовували|предметів|подібних|до|сокири|але|це|якось|не|було|закріплене|в|мові|принаймні|польському Interessanterweise verwendeten sie auch axtähnliche Gegenstände, aber dies wurde irgendwie nicht in der Sprache (zumindest Polnisch) aufgezeichnet. Interestingly, they also used objects similar to an ax, but somehow it was not fixed in a language (at least Polish). Fait intéressant, ils utilisaient aussi des objets similaires à des haches, mais cela n'a pas été conservé dans la langue (du moins en polonais). Что интересно, они также использовали предметы, похожие на топор, но это как-то не закрепилось в языке (по крайней мере, в польском). Що цікаво, також використовували предмети, схожі на сокиру, але це чомусь не закріпилося в мові (принаймні в польській). I właśnie płacono takimi chusteczkami z cieńkich tkanin i takie chusteczki nazywano płatami, albo też płatkami. Я|только что|платили|такими|платочками|из|тонких|тканей|и|такие|платочки|называли|платами|или|тоже|платочками Et|vient de|était payé|avec de tels|mouchoirs|en|fins|tissus|et|de tels|mouchoirs|étaient appelés|des morceaux|ou|aussi|des flocons |"just"|was paid|such|handkerchiefs||thin|fabrics|||handkerchiefs||handkerchiefs|or else||flakes |||assim|||||||||pedaços|||pedaços ||bezahlt|solchen|Taschentüchern||dünnen|Stoffen|||Taschentücher||Flecken|||Blättchen І|тільки що|платили|такими|серветками|з|тонких|тканин|і|такі|серветки|називали|платами|або|також|платками Und genau solche Taschentücher aus dünnen Stoffen wurden bezahlt, und solche Taschentücher wurden Klappen oder Flocken genannt. And they were just paid with thin cloth wipes, and these wipes were called patches or flakes. Et c'est justement avec ces mouchoirs en tissus fins qu'ils payaient, et ces mouchoirs étaient appelés des "platy" ou "platki". И именно такими платочками из тонких тканей и расплачивались, и такие платочки назывались платами или также лепестками. І саме такими серветками з тонких тканин платили, і такі серветки називалися платами, або ж пелюстками. I, co ciekawe, ta nazwa płat czy płatek występuje też w tym zwrocie „coś poszło jak z płatka”, czyli coś łatwo komuś poczło. Я|что||эта|название|плата|или|лепесток|встречается|тоже|в|этом|выражении|что-то|пошло|как|с|лепестка|то есть|что-то|легко|кому-то|пошло Je|ce||cette|nom|paiement|ou|flocon|apparaît|aussi|dans|ce|expression|quelque chose|est allé|comme|de|flocon|c'est-à-dire|quelque chose|facilement|à quelqu'un|est allé ||||name|flake||flake|occurs||||phrase||went|||flake|||easily|to someone|went for someone |||||Blatt||Blättchen|vorkommt||||Ausdruck||gegangen|||Pflaster|||||gegangen ist Я|що|цікаво|ця|назва|плат|чи|платок|зустрічається|також|в|цьому|вислові|щось|пішло|як|з|платка|тобто|щось|легко|комусь|пішло Und interessanterweise taucht dieser Name, Lappen oder Blütenblatt, auch in dem Ausdruck „etwas lief reibungslos“ auf, was bedeutet, dass etwas leicht von jemandem erdacht wurde. And, interestingly, this name of the flap or flake also appears in this phrase "something went like a flake", meaning something easy for somebody. Et, fait intéressant, ce nom "plat" ou "platka" apparaît aussi dans l'expression "quelque chose est allé comme sur des roulettes", c'est-à-dire que quelque chose s'est passé facilement pour quelqu'un. И, что интересно, это название плат или лепесток также встречается в выражении «что-то пошло как по маслу», то есть что-то легко кому-то удалось. І, що цікаво, ця назва плат чи пелюстка також зустрічається у виразі «щось пішло як з пелюстки», тобто щось легко комусь вдалося. Kiedyś mówiono też „jak z płatka wywinięty” i to jakby nawiązywało do tego, że coś jest tak łatwe jak wywinięcie chusteczki. Однажды|говорили|тоже|как|из|бумажного платка|вывернутый|и|это|как бы|намекало|на|это|что|что-то|есть|так|легко|как|вывертывание|носового платка Un jour|on disait|aussi|comme|de|pétale|sorti|et|cela|comme si|faisait référence|à|cela|que|quelque chose|est|si|facile|comme|sortie|mouchoir "Once"|"was said"||||flake|turned out|||"as if"|nailed||"this"|||||||turned inside out|handkerchief ||||||tirado||||navegava|||||||||tirar|uma toalha ||||||umgedreht||||anknüpfte an|||||||||umdrehen|Taschentuch Колись|говорили|також|як|з|платка|вивернутий|і|це|ніби|натякало|до|цього|що|щось|є|так|легке|як|вивертання|хустинки Früher sagte man auch "wie eine aufgerollte Klappe", was eine Anspielung darauf ist, dass etwas so einfach ist wie das Aufrollen eines Taschentuchs. Once, it was also said "how out of a flake rolled up," and it was like referring to the fact that something is as easy as wrapping a tissue. On disait aussi "comme un mouchoir bien plié" et cela faisait référence au fait que quelque chose est aussi facile que de plier un mouchoir. Раньше также говорили «как вывернутый лепесток», и это как бы намекало на то, что что-то так же легко, как вывернуть платок. Колись також говорили «як з пелюстки витягнутий», і це ніби натякало на те, що щось таке легке, як витягнути серветку. I właśnie od tego płatu, który odnosił się do tej... do tego towaru płatniczego właśnie powstał czasownik płacić. Я|именно|от|этого|платежа|который|относился|к|к|этой|к|этого|товару|платежного|именно|возник|глагол|платить Je|justement|de|ce|paiement|qui|se rapportait|à|à|cette|à|ce|bien|de paiement|justement|est né|verbe|payer ||||Abschnitt||bezog sich auf||||||Ware||||| ||||section|which|referred to|||that|||commodity|payment|"precisely"|"was created"|verb| І|саме|від|цього|платежу|який|відносив|ся|до|цієї|до|цього|товару|платіжного|саме|виник|дієслово|платити Und es war von diesem Lappen, der auf diese .... auf dieses Zahlungsmittel, aus dem gerade das Verb zahlen entstanden ist. And precisely from this piece, which referred to this ... payment verse was just made for this payment product. Et c'est justement à partir de ce terme, qui se rapportait à ce... à cette marchandise monétaire que le verbe payer est né. И именно от этого слова, которое относилось к этому... к этому платежному товару, и возник глагол "платить". І саме від цього плата, який стосувався цього... цього товару платіжного, саме виник дієслово платити.

Taka to prosta historia. Такая|это|простая|история Une telle|est|simple|histoire Such a||simple|simple story Така|це|проста|історія That's a simple story. C'est une histoire si simple. Вот такая простая история. Ось така проста історія. - Domyślam się, że zakończymy zakupami. Я догадываюсь|себя|что|мы закончим|покупками je suppose|pronom réfléchi|que|nous terminerons|par des achats I guess|||we will finish|shopping suspeito|||| Ich vermute|||beenden|Einkäufen Догадуюсь|-ся|що|закінчимо|покупками - Ich vermute, dass wir mit dem Einkaufen enden werden. - I guess we'll end with shopping. - Je suppose que nous allons conclure avec des achats. - Догадываюсь, что мы закончим покупками. - Я здогадуюсь, що ми закінчимо покупками.

- Tak, skoro było o forsie i o płaceniu, no to jeszcze musi być o kupowaniu. Да|раз|было|о|деньгах|и|о|плате|ну|тогда|еще|должно|быть|о|покупке Oui|puisque|il y avait|sur|l'argent|et|sur|le paiement|alors|ça|encore|doit|être|sur|l'achat |"since"|"was"||money|||paying|||"still"||||buying things ||||||||||||||kaufen Так|раз|було|про|гроші|і|про|оплаті|ну|то|ще|мусить|бути|про|покупках - Ja, da es um Geld und Bezahlung ging, muss es immer noch ums Kaufen gehen. - Yes, if it was about money and money, it still has to be about buying. - Oui, puisque nous avons parlé d'argent et de paiement, il doit aussi être question d'achats. - Да, раз речь шла о деньгах и о платеже, то еще должно быть о покупке. - Так, якщо мова йшла про гроші і про оплату, то ще має бути про купівлю.

A o to pyta pan Marcin z Gdyni, to znaczy pyta czy kupa – przepraszam - i kupować mają ze sobą jakiś związek poza tym podobieństwem brzmieniowym. А|о|это|спрашивает|господин|Марцин|из|Гдыни|это|значит|спрашивает|ли|куча|извините|и|покупать|имеют|с|собой|какой-то|связь|кроме|этим|сходством|звучанием Et|o|cela|demande|monsieur|Marcin|de|Gdynia|cela|signifie|demande|si|excrément|excusez-moi|et|acheter|ont|avec|eux|quelque|lien|en dehors de|de cela|ressemblance|sonore he|||||Mr. Marcin||from Gdynia||means|||poop|excuse me||to buy|||||connection|besides||similarity in sound|sound-related similarity |||||||aus Gdynia|||||Haufen||||||||Zusammenhang|||Ähnlichkeit im Klang|klanglich ähnlich А|про|це|питає|пан|Марцін|з|Гдині|це|означає|питає|чи|купа|вибачте|і|купувати|мають|з|собою|якийсь|зв'язок|поза|цим|подібністю|звучанням Und das ist es, was Herr Marcin aus Gdynia fragt, nämlich ob poo - Entschuldigung - und poo über diese klangliche Ähnlichkeit hinaus etwas miteinander zu tun haben. And that's what Mr. Marcin from Gdynia is asking, I mean, he asks if I buy - I'm sorry - and I want to buy something with me, apart from this sound similarity. Et c'est ce que demande M. Marcin de Gdynia, c'est-à-dire il demande si le mot acheter - excusez-moi - et acheter ont un lien autre que cette similarité sonore. А вот на это спрашивает пан Марцин из Гдыни, то есть спрашивает, есть ли связь между "купа" – прошу прощения – и "покупать" помимо этого звукового сходства. А про це запитує пан Марцін з Гдині, тобто запитує, чи купа – вибачте - і купувати мають між собою якийсь зв'язок, окрім цього звукового подібності. No oczywiście nie mają. Ну|конечно|не|имеют Non|évidemment|ne|ont |||"do not have" Ну|звичайно|не|мають Nun, natürlich nicht. Well, of course they don't. Eh bien, bien sûr qu'ils n'en ont pas. Ну, конечно, у них нет. Ну звичайно, що не мають. Kupa od początku oznaczała to, co oznacza dzisiaj, czyli jakąś stertę, górę czegoś i... Куча|с|начала|означала|это|что|означает|сегодня|то есть|какую-то|кучу|гору|чего-то|и Tas|depuis|le début|signifiait|cela|ce qui|signifie|aujourd'hui|c'est-à-dire|une sorte de|tas|montagne de|quelque chose|et pile||"the beginning"|meant|||means|today||some sort of|pile|pile|something| ||||||||||montanha||| |||bedeutete|||||||Haufen|Haufen|| Купа|з|початку|означала|те|що|означає|сьогодні|тобто|якусь|купу|гору|чогось|і Von Anfang an bedeutete Haufen das, was es heute bedeutet, nämlich eine Art von Haufen, ein Berg von etwas und.... Kupa from the beginning meant what it means today, that is, a pile of something, up something and ... Le mot 'kupa' a toujours signifié ce qu'il signifie aujourd'hui, c'est-à-dire une pile, une montagne de quelque chose et... Куча с самого начала означала то, что она означает сегодня, то есть какую-то кучу, гору чего-то и... Купа з самого початку означала те, що означає сьогодні, а саме якусь купу, гору чогось і... - Kamieni kupa. камней|куча Pierre|tas Steinhaufen|Haufen Pile of stones|pile Каміння|купа - Steine stapeln. - A pile of stones. - Une pile de pierres. - Куча камней. - Купа каміння.

- ...aktualne. актуальные actuel current актуальне - ...auf dem neuesten Stand. - ...current. - ...c'est d'actualité. - ...актуально. - ...актуальне.

- ...wyrażenie już polityczne bardzo. выражение|уже|политическое|очень expression|already|political|very politischer Ausdruck||| expression||political| висловлення|вже|політичне|дуже - ...politischen Ausdruck bereits sehr. - ... a very political expression. - ...c'est déjà une expression très politique. - ...это уже очень политическое выражение. - ...вже дуже політичне висловлення.

To słowo właściwie istniało już od samego początku w języku prasłowniańskim było, czyli przed rokiem 1500tnym p.n.e. Это|слово|на самом деле|существовало|уже|с|самого|начала|в|языке|праславянском|было|то есть|до|годом|1500-м||| Ce|mot|en fait|existait|déjà|depuis|même|début|dans|langue|proto-slave|était|c'est-à-dire|avant|l'année|1500||| ||actually|existed|||very beginning|beginning|||Proto-Slavic language|"existed"|that is||year|1500 BCE|p|n|e ||||||||||praslavônico|||||||| |||existierte schon|||||||ur-slawischen|||||1500 v. Chr.||| Це|слово|насправді|існувало|вже|з|самого|початку|в|мові|праслов'янському|було|тобто|до|роком|1500||| This word actually existed from the very beginning in the Proto-Slovenian language, i.e. before 1500 BC Ce mot existait en fait depuis le tout début dans la langue proto-slave, c'est-à-dire avant l'an 1500 avant notre ère. Это слово на самом деле существовало с самого начала в праславянском языке, то есть до 1500 года до нашей эры. Це слово насправді існувало вже з самого початку в праслов'янській мові, тобто до 1500 року до н.е. a rokiem... mniej więcej VI, VII w. n.e. и|годом|менее|больше|VI|VII|в|| et|année|moins|environ|VI|VII|siècle|| |year|||VI|seventh century|with year|| |||||VII||| а|роком|менше|більше|VI|VII|ст|| und das Jahr ... ungefähr 6., 7. Jahrhundert nach Christus. and the year ... around the 6th and 7th centuries AD et l'année... à peu près au VIe, VIIe siècle de notre ère. и до... примерно VI, VII века нашей эры. і роком... приблизно VI, VII ст. н.е. Już ta kupa była w tym znaczeniu sterta. Уже|эта|куча|была|в|этом|значении|груда Déjà|cette|pile|était|dans|ce|sens|tas already||pile||||meaning|a pile |||||||pilha |||||||Haufen Вже|та|купа|була|в|цьому|значенні|купа In diesem Sinne war der Haufen bereits ein Haufen. This heap was already a stack in this sense. Déjà cette accumulation était dans ce sens une pile. Уже эта куча в этом значении была свалкой. Ця купа вже в цьому значенні була купою. A więc ona nie ma nic wspólnego z kupowaniem, natomiast kupić i kupować są dosyć bliskimi krewnymi niemieckiego >>kaufen<<, które właśnie znaczy to samo. И|так|она|не|имеет|ничего|общего|с|покупкой|тогда как|купить|и|покупать|являются|довольно|близкими|родственниками|немецкого|kaufen|который|именно|значит|это|то же самое Donc|donc|elle|ne|a|rien|en commun|avec|achat|tandis que|acheter|et|acheter|sont|assez|proches|parents|allemand|>>kaufen<<|qui|juste|signifie|cela|même ||||||in common||buying|however|||||rather|close|relatives||to buy||||| ||||||||dem Kaufen||||||ziemlich|nahen Verwandten|nahen Verwandten||kaufen||||| Отже|отже|вона|не|має|нічого|спільного|з|купівлею|тоді як|купити|і|купувати|є|досить|близькими|родичами|німецького|kaufen|які|саме|означає|це|те ж саме Sie hat also nichts mit kaufen zu tun, während kaufen und kaufen ganz nahe Verwandte des deutschen >>kaufen<< sind, was eben dasselbe bedeutet. So it has nothing to do with buying, but buying and buying are quite close relatives of the German >> kaufen << which means the same thing. Donc elle n'a rien à voir avec acheter, cependant acheter et acheter sont des cousins assez proches de l'allemand >>kaufen<<, qui signifie justement la même chose. Таким образом, оно не имеет ничего общего с покупкой, однако купить и покупать являются довольно близкими родственниками немецкого >>kaufen<<, что как раз и означает то же самое. Отже, вона не має нічого спільного з купівлею, натомість купити і купувати є досить близькими родичами німецького >>kaufen<<, що означає те ж саме. I to >>kaufen<< niemieckie wywodzi się niebezpośrednio z takiego łacińskiego rzeczownika, który oznacza karczmarza. Я|это|купить|немецкое|происходит|себя|непрямо|из|такого|латинского|существительного|который|означает|трактирщика je|cela|acheter|allemand|dérive|se|indirectement|de|tel|latin|nom|qui|signifie|aubergiste ||buy|German|derives||indirectly|||Latin|noun|||innkeeper ||||||||||substantivo||| ||||stammt ab von||indirekt|||lateinischen|Substantiv|||Gastwirt Я|це|купити|німецьке|походить|себе|непрямо|з|такого|латинського|іменника|який|означає|корчмаря Und dieses >>kaufen<< leitet sich indirekt von einem solchen lateinischen Substantiv ab, das Gastwirt bedeutet. And this German >> kaufen << is derived indirectly from a Latin noun that means innkeeper. Et le mot >>kaufen<< en allemand provient indirectement d'un nom latin qui signifie aubergiste. И это >>kaufen<< немецкое происходит не напрямую от такого латинского существительного, которое означает трактирщика. І це >>kaufen<< німецьке походить безпосередньо від латинського іменника, який означає корчмаря. On brzmiał >>caupo<<. Он|звучал|каупо On|sonnait|caupo |klang wie|Er klang wie "Gastwirt". |sounded|caupo Він|звучав|каупо It sounded like a caupo. Il était >>caupo<<. Он звучал >>caupo<<. Він звучав >>caupo<<. A zatem: był łaciński karczmarz, to jest ten >>caupo<<, on dał niemieckie słowa, różne słowa oznaczające takie trudnienie się handlem. А|значит|был|латинский|трактирщик|это|есть|тот|caupo|он|дал|немецкие|слова|разные|слова|означающие|такие|трудности|себя|торговлей Et|donc|était|latin|aubergiste|c'est|est|ce|caupo|il|a donné|allemands|mots|différents|mots|signifiant|tel|difficulté|de|commerce |therefore||Latin|innkeeper||||innkeeper|||||||meaning||trouble||trade or commerce |||lateinischer|Wirt|||||||||||bezeichnende||Beschäftigung||Handel А|отже|був|латинський|корчмар|це|є|той|caupo|він|дав|німецькі|слова|різні|слова|що означають|таке|труднощі|себе|торгівлею Also: Es gab einen lateinischen Gastwirt, das ist der >>caupo<<, der hat deutsche Wörter gegeben, verschiedene Wörter, die solche Mühen bedeuten. And so: he was a Latin innkeeper, this is the >> caupo <<, he gave German words, different words to mean such a trade. Ainsi : il y avait un aubergiste latin, c'est-à-dire ce >>caupo<<, qui a donné des mots allemands, différents mots signifiant s'engager dans le commerce. Таким образом: был латинский трактирщик, то есть этот >>caupo<<, он дал немецкие слова, различные слова, означающие такую торговлю. Отже: був латинський корчмар, тобто цей >>caupo<<, він дав німецькі слова, різні слова, що означають таке заняття торгівлею. To... jednym z tych słów między innymi jest to, które znamy do dzisiaj - >>kaufen<<. Это|одно|из|тех|слов|между|другими|есть|то|которое|знаем|до|сегодня|kaufen Cela|l'un|de|ces|mots|parmi|autres|est|cela|que|nous connaissons|jusqu'à|aujourd'hui|acheter Це|одним|з|тих|слів|між|іншими|є|те|яке|знаємо|до|сьогодні|купити Dieses ... eines dieser Wörter, neben anderen, ist das, das wir heute noch kennen - >>kaufen<<. This ... one of these words, among other things, is the one we know today - >> kaufen <<. Parmi ces mots, l'un d'eux est celui que nous connaissons encore aujourd'hui - >>kaufen<<. Это... одним из этих слов, между прочим, является то, которое мы знаем до сих пор - >>kaufen<<. Це... одним з цих слів, зокрема, є те, яке ми знаємо до сьогодні - >>kaufen<<. I one dały ten prasłowiański >>kupiti<<, który już jest naszym bezpośrednim przodkiem naszych kupować i kupić. Я|они|дали|тот|праславянский|купить|который|уже|является|нашим|прямым|предком|наших|покупать|и|купить je|elles|ont donné|ce|proto-slave|acheter|qui|déjà|est|notre|direct|ancêtre|de nos|acheter|et|acheter ||gave||Proto-Slavic|to buy|||||direct|ancestor||to buy||to buy ||||praslavônico||||||||||| ||gaben||uraltslawisch|kaufen|||||direkten|Vorfahre|||| Я|вони|дали|той|праслов'янський|купити|який|вже|є|нашим|безпосереднім|предком|наших|купувати|і|купити Und aus ihnen entstand dieses protoslawische >>kupiti<<, das bereits unser direkter Vorfahre von kaufen und kaufen ist. And they gave this prasłowiański >> kupiti <<, which is already our immediate ancestor of ours to buy and buy. Et ils ont donné le proto-slave >>kupiti<<, qui est déjà notre ancêtre direct de nos mots acheter et acheté. И они дали этот праславянский >>kupiti<<, который уже является нашим прямым предком наших покупать и купить. І вони дали цей праслов'янський >>kupiti<<, який вже є нашим прямим предком наших купувати і купити. - Dziękujemy za wyjaśnienia. Спасибо|за|объяснения Nous vous remercions|pour|les explications Danke||Danke für die Erklärungen. ||explanations Дякуємо|за|пояснення - Ich danke Ihnen für die Klarstellung. - Thank you for your explanation. - Merci pour les explications. - Спасибо за объяснения. - Дякуємо за пояснення.

- Dziękuje. Спасибо Merci Danke Thank you. Дякую - Ich danke Ihnen. - Thank you. - Merci. - Спасибо. - Дякую.

- Do zobaczenia za tydzień. До|свидания|через|неделю À|bientôt|dans|une semaine until|||a week |sehen|| До|побачення|через|тиждень - Wir sehen uns nächste Woche. - See you next week. - À la semaine prochaine. - Увидимся через неделю. - До зустрічі за тиждень.

[wyjaśnienia: *pecunia non olet – łac. объяснения|деньги|не|пахнут| explications|argent|ne|sent mauvais| Erklärungen: Geld stinkt nicht|Geld stinkt nicht|||lat. explanation|money||smells|Latin пояснення|гроші|не|пахне| [Klärung: *pecunia non olet - Latein. [clarification: *pecunia non olet - Latin. [explications : *pecunia non olet – latin.] [объяснения: *pecunia non olet – лат.] [пояснення: *pecunia non olet – лат.]

pieniądze nie śmierdzą] деньги|не|воняют argent|ne|sentent money||smell ||Geld stinkt nicht гроші|не|смердять Geld stinkt nicht] money do not stink] l'argent ne sent pas деньги не пахнут гроші не смердять

SENT_CWT:AFkKFwvL=3.61 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=2.83 SENT_CWT:AFkKFwvL=3.0 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=2.11 SENT_CWT:AFkKFwvL=5.39 PAR_TRANS:gpt-4o-mini=3.57 fr:AFkKFwvL ru:AFkKFwvL uk:AFkKFwvL openai.2025-02-07 ai_request(all=77 err=0.00%) translation(all=61 err=0.00%) cwt(all=618 err=1.78%)